Постійна vs тимчасова резиденція Парагваю: різниця

Коли українці розбираються з резиденцією Парагваю, найбільше плутанини виникає навколо двох слів: «тимчасова» і «постійна». Це не два конкурентні варіанти, з яких треба вибрати один, а два етапи одного шляху. Розуміння різниці між ними знімає більшість запитань про строки, вимоги й те, «коли я нарешті осяду назавжди». У цьому гайді детально розберемо обидва статуси, як влаштований перехід і два випадки, коли тимчасовий етап справді можна оминути.

Одразу головна теза, щоб не було плутанини далі. Стандартний шлях у Парагваї — двоетапний: спершу тимчасова резиденція, потім постійна. Пряма постійна резиденція без тимчасового етапу — це два вузькі винятки (інвестори та родини громадян Парагваю), а не загальне правило. Загальний процес описано в гайді «Резиденція в Парагваї».

Двоетапний шлях резиденції: як він влаштований

Логіка системи проста. Більшість заявників спершу отримують тимчасову резиденцію, яка діє два роки й уже супроводжується випуском cédula — місцевого посвідчення особи. Тобто ви одразу стаєте повноцінним резидентом із документом, просто цей статус на першому етапі має обмежений строк.

Далі, ближче до завершення тимчасового періоду — у вікні з 21-го по 24-й місяць, — подають заяву на перехід у постійну резиденцію. Постійний статус уже не має строку в сенсі щорічних чи дворічних продовжень, а cédula постійного резидента видають на 10 років із простим оновленням. Саме постійна резиденція для більшості й є кінцевою метою переїзду.

Ключове, що це не «або-або», а послідовність «спершу тимчасова, потім постійна». Правовою основою всієї системи є Закон про міграцію (Ley N° 6984/2022). Вимоги до підтвердження платоспроможності деталізує Resolución DNM № 407/2026 (12 категорій заявників, чинна для заяв від 6 липня 2026 року) — важливо, що вона стосується постійної резиденції, тобто другого етапу; для входу в тимчасовий статус окремого доказу платоспроможності вона не запроваджує. Розуміння цієї структури одразу прояснює всі подальші питання про строки.

Тимчасова резиденція: перший етап

Тимчасова резиденція — це повноцінний легальний статус проживання на два роки, з яким ви вже маєте cédula, можете відкривати рахунок, орендувати житло та жити в країні як резидент. Це не «випробувальний термін» у принизливому сенсі, а нормальний перший щабель, який дає майже всі права постійного резидента, просто з обмеженим строком дії.

На цьому етапі закладається фундамент: ви оформлюєте документи, отримуєте податковий номер (RUC) за потреби й облаштовуєтеся. Якщо RUC потрібен, його реєстрацію (Inscripción) робимо ми, а остаточне оформлення після cédula вимагає особистої явки до DNIT — у будь-якому відділенні по країні. Жити тут безвиїзно на тимчасовому етапі не обов'язково, але межа чітка: не можна пробути за кордоном понад 12 місяців без перерви, рахуючи від останнього виїзду, і кожен в'їзд обнуляє цей відлік. Перевищення коштує не лише переходу: скасувати можуть саму тимчасову резиденцію, і шлях до постійної доведеться починати спочатку. Про сам документ — у гайді «Седула Парагваю».

Важливо не сприймати тимчасовий статус як щось хитке. Він стабільний протягом своїх двох років і є природним, обов'язковим для більшості кроком на шляху до постійної резиденції. Плутати його з «тимчасовим захистом» у ЄС не варто — це зовсім інша, значно надійніша конструкція, що веде до постійного статусу.

Постійна резиденція: другий етап і кінцева мета

Постійна резиденція — це те, заради чого зазвичай і починається весь процес. Вона не потребує щорічних продовжень, належить вам стабільно й допускає значно довшу відсутність: статус скасовують лише тоді, коли людина пробула поза Парагваєм понад три роки поспіль. Cédula постійного резидента діє 10 років.

Саме постійний статус дає те відчуття «дому назавжди», якого бракує будь-яким тимчасовим конструкціям. Він також відкриває подальший шлях — через кілька років легального проживання можна претендувати на громадянство за загальними правилами. Про це — у гайді «Громадянство Парагваю».

Довга межа відсутності робить постійну резиденцію зручною навіть для тих, хто не планує жити в країні безвиїзно. Ви можете подорожувати й працювати деінде, але три роки поспіль поза Парагваєм — це обов'язкова межа, а не орієнтир, і з 2026 року її перевіряють (деталі — нижче). Саме тому багато хто розглядає постійну резиденцію Парагваю і як основний дім, і як надійний запасний варіант.

Коли можлива пряма постійна резиденція

Винятків насправді два, і про другий пишуть рідко.

Перший — інвесторський маршрут Investor Pass: суми й модальності за Resolución MIC № 283/2026, а сам постійний статус категорії INVERSIONISTA дає той самий Ley N° 6984/2022. Інвестор отримує постійну резиденцію одразу, без дворічної тимчасової фази. Розбір порогів і процедури — у гайді «Investor Pass Парагваю».

Другий — родинний, за Ley № 2193/2003: іноземні діти та подружжя громадян Парагваю. Migraciones формулює це прямо: доступ до постійного статусу «без необхідності мати попередню тимчасову резиденцію». Порядок тут інший і йде через три установи: спершу «Certificado de Repatriación» у SEDERREC, потім парагвайська cédula у відділі ідентифікації Національної поліції, і лише тоді карта постійного мешканця в Migraciones.

Дві деталі, на яких люди спотикаються. Від дати видачі cédula є 90 днів, щоб розпочати міграційну частину. А звільнення від збору діє для тих, хто уклав шлюб за кордоном: хто одружився вже в Парагваї, платить повний тариф ₲ 2 926 925.

Для більшості наших читачів другий шлях не відкритий: він вимагає саме парагвайського чоловіка, дружини або батька-матері. Але для змішаних родин це реальна й помітно коротша дорога, і замовчувати її було б неправильно.

Тут варто прямо спростувати поширену помилку. Пенсіонери та рантьє зі стабільним закордонним доходом прямої постійної резиденції не отримують, хоча старіші довідники в мережі це досі стверджують. За Ley N° 6984/2022 тимчасовий етап є попередньою умовою постійного статусу, і пасивний дохід від нього не звільняє. Пенсія та рента дають інше: це окремі категорії платоспроможності в Resolución DNM № 407/2026, тобто вони спрощують доказ доходу на переході, а не скорочують строк — детально в матеріалі «Резиденція для пасивного доходу».

Для більшості українців — родин, айтівців, фрілансерів середнього рівня — класичний двоетапний шлях залишається найпростішим і найдешевшим, і оминати його немає ані потреби, ані можливості.

Не впевнені, який шлях резиденції ваш? У безкоштовній першій розмові пояснимо, котрий із шляхів стосується Вас — двоетапний чи прямий, — які документи знадобляться і як ми супроводжуємо оформлення. Записатися на консультацію

Порівняння двох статусів: коротко головне

Зведемо різницю. Тимчасова резиденція діє два роки, супроводжується cédula й дає майже всі права резидента — це перший, обов'язковий для більшості етап. Постійна резиденція не має строку в сенсі продовжень, має 10-річну cédula, довшу межу відсутності (статус втрачають після понад трьох років поза країною поспіль) і веде до громадянства — це кінцева мета.

Перехід між ними відбувається орієнтовно через два роки після початку тимчасового статусу. Тобто повний шлях «від старту до постійної резиденції» — це приблизно два роки плюс час на саме оформлення. Для більшості це цілком прийнятний горизонт. Лише пам'ятайте, що межі відсутності на етапах різні: у тимчасовій фазі — не більше 12 місяців поза країною без перерви, у постійній — не більше трьох років поспіль; в обох випадках відлік іде від останнього виїзду, а кожен в'їзд його обнуляє.

Головне, що варто запам'ятати: це не вибір між двома альтернативами, а послідовність. Ви не «обираєте тимчасову замість постійної» — ви проходите тимчасову, щоб дійти до постійної. Виняток становлять лише два прямі шляхи до постійної резиденції — для інвесторів і для родин громадян Парагваю.

Що це означає для планування статусу

Практично розуміння двоетапності допомагає скласти реалістичні очікування. Не варто чекати «постійної cédula за три місяці» — це не так працює для стандартного шляху. Натомість реалістичний план такий: оформлення й тимчасова резиденція з cédula протягом кількох місяців, а потім, приблизно через два роки, перехід на постійну.

Це також знімає зайву тривогу щодо «тимчасовості» першого етапу. Тимчасова резиденція Парагваю — стабільний статус, а не хитке становище. Вона не залежить від щорічних політичних рішень, як тимчасовий захист у ЄС, і природно веде до постійного статусу за дотримання процедури.

Нарешті, знання про пряму постійну резиденцію практично корисне лише двом групам: тим, хто розглядає інвесторський маршрут, і змішаним родинам, де чоловік, дружина чи один із батьків — громадянин Парагваю. Для решти головне — спокійно пройти класичний шлях, не намагаючись «зрізати кути» там, де це не передбачено. Загальні документи для старту — у гайді «Документи для переїзду».

Права й обов'язки на кожному етапі статусу

На практиці різниця між статусами відчувається не так у правах, як у строках. Уже на тимчасовому етапі ви маєте cédula й можете відкривати банківський рахунок, орендувати житло, укладати договори та легально жити в країні. Це повноцінне становище, а не обмежений «гостьовий» режим із урізаними можливостями.

Постійний етап додає головне — безстроковість і спокій. Зникає прив'язка до дворічного циклу, cédula діє 10 років, а допустима безперервна відсутність зростає з 12 місяців до трьох років (саму межу й те, як її перевіряють, розбираємо нижче). З'являється й довша перспектива: саме безстроковий статус відкриває шлях до громадянства за загальними правилами через кілька років проживання.

Право голосу на муніципальних виборах для постійного статусу

Є ще одне право, про яке майже не пишуть, хоча воно записане просто в Конституції. Стаття 120 після переліку прав громадян додає окремим реченням: «Іноземці з постійним проживанням (radicación definitiva) мають ті самі права на муніципальних виборах». Тобто власник постійного статусу може голосувати на виборах рівня громади.

Три застереження, без яких це перетворюється на рекламну обіцянку:

• ▹Тільки громада. Президент, Конгрес і департамент лишаються за громадянами. «Право голосу» без цього уточнення — надто широка обіцянка.
• ▹Автоматично Вас нікуди не внесуть. Виборчий реєстр складається з національного реєстру та окремого реєстру іноземців (Ley 834/1996, ст. 109). Записуватися треба самому: вікно — з 1 березня до 30 жовтня щороку (ст. 130), особиста явка з присягою і номером парагвайської cédula у формулярі (ст. 135), довідку про проживання видає місцевий Juzgado de Paz (ст. 131). Ланцюжок такий: постійний статус → cédula → реєстр.
• ▹Відсутність понад п'ять років викреслює з реєстру (ст. 114) — нарівні зі смертю та зміною виборчого округу. Зверніть увагу: це інший поріг, ніж вимоги до присутності для самого статусу. Постійний статус скасовують уже після понад трьох років безперервної відсутності, а з реєстру викреслюють лише після понад п'яти років, тож під загрозою статус опиняється раніше, ніж запис у реєстрі. Плутати ці дві межі не варто.

Є й обов'язки, спільні для обох етапів. Статус варто підтримувати коректно: не втрачати чинність через занадто тривалу відсутність, вчасно оновлювати документи й тримати справи в порядку. «Без великих інвестицій» не означає «без жодних зобов'язань» — акуратність із документами лишається умовою стабільного становища на будь-якому щаблі.

Межа відсутності: три роки, і з 2026 року її справді перевіряють

Спершу про те, як межа рахується, бо тут легко помилитися на власну користь. Ідеться про безперервну відсутність, і відлік іде від останнього виїзду без повернення: понад 12 місяців на тимчасовому етапі, понад три роки — на постійному. Кожен в'їзд обнуляє відлік. Тому формулювання «в'їзд раз на три роки» неточне: за календарною логікою можна пробути за кордоном майже вдвічі довше, ніж здається, — і так само легко вийти за межу, думаючи, що все гаразд. Дивіться на дату останнього виїзду, а не на календарний рік.

Нове тут не саме правило, а процедура. Resolución DNM 376/2026 (підписана 13 травня 2026, опублікована на порталі DNM 10 серпня 2026) замінила попередні 018/2023 і 120/2023:

• ▹Dirección de Control de Permanencia кожні пів року звіряє дати в'їздів і виїздів по реєстру.
• ▹Скасування не автоматичне: спершу висновок юридичного відділу (Dictamen de la Asesoría Jurídica), далі скасування окремою резолюцією — норма каже «podrá cancelar», тобто це повноваження, а не автоматична дія.
• ▹Про скасування повідомляють Identificaciones (Національна поліція), Верховний суд і податкову DNIT. Останнє варто відзначити окремо: втрата міграційного статусу не лишається суто міграційною справою, вона доходить і до податкової.

Є й законний вихід, якщо довша відсутність відома заздалегідь. Стаття 6 дозволяє узгодити її наперед, і діє вона для всіх категорій, не лише для постійних резидентів:

• ▹Постійний статус: до одного додаткового року від зареєстрованого виїзду; заяву подають не пізніше ніж за три місяці до спливу граничного строку.
• ▹Тимчасовий статус: лише до дня, що передує строку зміни категорії чи продовження; заяву — не пізніше ніж за місяць.

Тут важлива саме ця послідовність: стаття 10 відхиляє запізнілі заяви, тож «за три місяці до» означає крайній термін подання, а не вікно, яке можна проґавити. Заява подається в паперовій формі до Departamento de Admisión (можна через нотаріальну довіреність), зі збором 2 jornales (близько ₲ 234 154) і доказами arraigo, тобто реального зв'язку з Парагваєм. Такими доказами можуть бути:

• ▹документ про право власності на нерухомість або договір оренди;
• ▹банківський рахунок у Парагваї;
• ▹власна компанія чи реєстрація RUC;
• ▹член родини, який має парагвайську резиденцію.

Далі Dirección de Control de Permanencia має 10 робочих днів на свій висновок. Якщо відсутність погоджують, у резолюції стоїть конкретна дата, до якої Ви мусите знову в'їхати в Парагвай, — це так зване apercibimiento, формальне попередження, а не побажання. Відсутність рішення протягом 60 календарних днів вважається відмовою, тож розраховувати на мовчазну згоду не варто.

І що буває, якщо межу вже перевищено: статус стає туристичним, на виїзд або нове подання дається 30 днів (ст. 4). Тимчасовий статус доведеться починати з нуля; постійний можна відновити протягом трьох років (ст. 5) через residencia espontánea u ocasional — з перебуванням у країні протягом усього строку її дії, зі збереженням того самого номера документа.

Кому це критично. Найбільше тим, хто тримає парагвайський статус як запасний варіант і не переїжджає одразу — саме той сценарій, у якому легко проґавити дату. Якщо Ви плануєте так, внесіть межу в календар, а не в пам'ять. Ширший контекст такого планування — у гайді «Запасний дім: план Б».

Варто розуміти й межу можливостей. Місцевий статус дає право жити та вести справи в країні, але не звільняє автоматично від зобов'язань у державах, з якими ви лишаєтеся пов'язані. Тому переїзд варто планувати разом із податковим боком, а не окремо від нього. Про фінансову складову йдеться в гайді «Податкове резидентство при переїзді».

Планування переходу до постійного статусу

Перехід із тимчасового статусу в постійний краще готувати заздалегідь, а не в останній місяць. Практично це означає стежити за строком дії тимчасового статусу й завчасно збирати пакет для наступного етапу. Що раніше ви впорядкуєте документи, то спокійніше пройде подання й менше буде поспіху та ризику щось не встигнути.

Корисно тримати в порядку базові документи — посвідчення, підтвердження адреси та фінансової спроможності (саме її перевіряють за Resolución DNM № 407/2026, хоча мінімальної суми закон не встановлює), — оновлені й доступні. Вимоги можуть уточнюватися, тож перед поданням варто звіритися з актуальними правилами або фахівцем. Це убезпечує від ситуації, коли якась довідка виявляється застарілою саме в момент переходу.

Реалістичні очікування теж частина плану. Не варто розраховувати на миттєвий результат: оформлення потребує часу, а перехід прив'язаний до завершення тимчасового періоду. Тверезий горизонт — це кілька місяців на кожен етап плюс сам період проживання. Такий підхід знімає тривогу й робить процес передбачуваним.

Нарешті, план варто узгодити зі своїм ритмом життя. Поєднувати статус із подорожами чи роботою деінде можна, але на тимчасовому етапі відсутність понад 12 місяців поспіль не просто ускладнює перехід: під загрозою опиняється сама тимчасова резиденція, а з нею й увесь шлях до постійної. Саму заяву подають у вікні 21–24 місяця, тож тим, хто багато переміщується, варто заздалегідь спланувати поїздки так, щоб між виїздом і наступним в'їздом ніколи не минало понад 12 місяців, і окремо — приїзд на подання. Загальний перелік документів для старту наведено в гайді «Документи для переїзду».

Відповідальна позиція: воєнний стан в Україні

Ця стаття має інформаційний характер і адресована насамперед українцям, які вже легально перебувають за кордоном, а також родинам, жінкам та особам із законним правом на виїзд. В Україні діє воєнний стан, і чоловіки 18–60 років, як правило, не можуть виїжджати за кордон; з серпня 2025 року діє виняток для чоловіків 18–22 років. Ми категорично не сприяємо незаконному виїзду чи ухиленню від мобілізації — це чітка межа.

Питання резиденції й статусу регулюються чинним законодавством України та Парагваю й потребують індивідуального підходу. Ця стаття не є юридичною консультацією. Для вашої ситуації найкраще звіритися з кваліфікованим фахівцем.

Часті питання про постійну й тимчасову резиденцію Парагваю

Чим постійна резиденція Парагваю відрізняється від тимчасової?

Тимчасова резиденція діє два роки й супроводжується cédula, даючи майже всі права резидента. Постійна не має строку в сенсі продовжень, має 10-річну cédula, допускає довшу відсутність (до трьох років поспіль замість 12 місяців) і веде до громадянства. Це два етапи одного шляху, а не конкурентні варіанти.

Скільки часу займає перехід із тимчасової резиденції в постійну?

Заяву на перехід подають у вікні 21–24 місяця тимчасового статусу, тобто наприкінці другого року. Тобто повний шлях від старту до постійної резиденції — це приблизно два роки плюс час на саме оформлення документів. Точні строки залежать від повноти пакета та індивідуальної ситуації.

Чи можна одразу отримати постійну резиденцію Парагваю, оминаючи тимчасову?

Як правило, ні: за Ley N° 6984/2022 тимчасовий етап є попередньою умовою постійної резиденції. Винятків два: інвесторський Investor Pass і родинний шлях за Ley № 2193/2003 для дітей і подружжя громадян Парагваю. Пенсіонери та рантьє, попри поширену думку, під жоден із них не підпадають.

Чи стабільна тимчасова резиденція, чи це щось хитке?

Тимчасова резиденція — стабільний легальний статус на два роки, а не хитке становище. Її не варто плутати з тимчасовим захистом у ЄС, який залежить від щорічних політичних рішень. Парагвайська тимчасова резиденція природно веде до постійного статусу за дотримання процедури.

Які вимоги до перебування в Парагваї на кожному етапі статусу?

На двох етапах вони різні, і в обох ідеться про граничний строк безперервної відсутності, а не про графік візитів. Протягом тимчасової резиденції (два роки) не можна бути поза Парагваєм понад 12 місяців без перерви — інакше можуть скасувати саму тимчасову резиденцію, а з нею й шлях до постійної. На постійному етапі межа довша: понад три роки поспіль за кордоном коштують самого статусу. Відлік в обох випадках іде від останнього виїзду, кожен в'їзд його обнуляє, а з 2026 року дотримання реально перевіряють за Resolución DNM 376/2026. Якщо довша відсутність відома заздалегідь, її можна вчасно погодити з DNM. Жити безвиїзно не обов'язково ні на тому, ні на іншому етапі.

Що дає cédula постійного жителя?

Cédula постійного жителя — це місцеве посвідчення особи, що діє 10 років і підтверджує ваш безстроковий статус. З ним простіше вести банківські й побутові справи, а оновлення документа нескладне. Саме постійна cédula дає відчуття «дому назавжди» й відкриває подальший шлях до громадянства за загальними правилами.

Чи можна працювати в Парагваї з тимчасовим статусом?

Так, тимчасовий статус — це повноцінне легальне проживання з cédula, тож він дозволяє жити, орендувати житло та вести справи в країні. З податками важливо не помилитися: робота, яку Ви фізично виконуєте в Парагваї, — це парагвайський дохід, навіть якщо клієнти чи роботодавець за кордоном, і з нього сплачують IRP 8–10 % (або IRE 10 %, якщо працюєте через компанію); для цього за потреби оформлюють податковий номер RUC. Територіальний нуль стосується лише справді закордонного доходу — дивідендів, відсотків, оренди, іноземної пенсії — і лише тоді, коли Ви справді живете в Парагваї.

Чи однакова cédula на обох етапах?

Cédula випускають уже на тимчасовому етапі, тож посвідчення особи ви маєте від самого початку. Різниця в строку: тимчасова cédula відповідає дворічному статусу, а постійна діє 10 років із простим оновленням. Сам документ і його функції схожі, змінюється лише термін дії та стабільність статусу за ним.

Яка правова основа резиденції в Парагваї?

Загальним законом є Закон про міграцію (Ley N° 6984/2022). Вимоги до підтвердження платоспроможності деталізує Resolución DNM № 407/2026 (12 категорій заявників, чинна для заяв від 6 липня 2026 року), і стосується вона саме постійної резиденції, тобто другого етапу. «Без великих інвестицій» не означає «без жодного підтвердження» — на другому етапі реальний доказ доходу чи спроможності потрібен, хоча мінімальної суми закон не встановлює.

Підсумок простий: тимчасова й постійна резиденція — не суперники, а два кроки одного шляху. Ви проходите тимчасову, щоб дійти до постійної, яка й дає відчуття дому назавжди. Для більшості українців цей двоетапний маршрут — найпростіший і найдешевший, а пряма постійна резиденція лишається вузьким винятком для інвесторів (Investor Pass) і родин громадян Парагваю (Ley № 2193/2003).

Плануєте резиденцію в Парагваї? Запишіться на безкоштовну консультацію — пояснимо Ваш шлях крок за кроком, супроводимо оформлення резиденції та cédula і допоможемо зібрати документи. Загальний огляд — у гайді «Чому Парагвай».

Джерела про Парагвай

• ▹Національна дирекція міграції Парагваю (DNM) — офіційний портал.
• ▹ABC Color: за скільки іноземець отримує паспорт — тимчасова до 2 років, тоді постійна, натуралізація від 3 років (05.2026).
• ▹Migraciones — постійна резиденція для дітей і подружжя громадян Парагваю за Ley № 2193/2003: «Acceso a la Residencia Permanente, sin necesidad de contar con una Residencia Temporal previa», три кроки, 90-денний строк і тариф ₲ 2 926 925 без «Certificado de Repatriación».
• ▹Конституція Парагваю 1992 року, стаття 120 «Про виборців» — повний текст (Georgetown PDBA): «Los extranjeros con radicación definitiva tendrán los mismos derechos en las elecciones municipales».
• ▹Виборчий кодекс, Ley 834/1996 — статті 109, 114, 130, 131, 135 (Georgetown PDBA): реєстр іноземців, строки внесення, довідка від Juzgado de Paz і викреслення після понад п'яти років відсутності.
• ▹Resolución DNM № 376/2026 — підписана 13.05.2026 (директор Jorge Kronawetter), на порталі DNM опублікована 10.08.2026; замінює Resoluciones 018/2023 і 120/2023. Разом із Ley 6984/2022 (ст. 54, 55) встановлює: відлік безперервної відсутності від останнього виїзду (Anexo, ст. 1–2), піврічне звіряння дат Dirección de Control de Permanencia, Dictamen юридичного відділу, скасування резолюцією («podrá cancelar») і повідомлення Identificaciones, Верховного суду та DNIT; ст. 6 — попереднє узгодження для всіх категорій (постійна: до одного року, заява не пізніше ніж за три місяці; тимчасова: не пізніше ніж за місяць; докази arraigo, висновок DCP за 10 робочих днів, дата повернення в резолюції з apercibimiento, 60 календарних днів без рішення — відмова), ст. 10 — відхилення запізнілих заяв, ст. 4–5 — наслідки скасування та відновлення протягом трьох років. У Gaceta Oficial текст не знайдено.

Застереження: ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною чи міграційною консультацією. Правила резиденції в Парагваї та законодавство України можуть змінюватися. Питання виїзду з України під час воєнного стану регулюються чинним законодавством. Перед ухваленням рішень обов'язково проконсультуйтеся з кваліфікованими фахівцями.

Фото: Асунсьйон, Парагвай (2 зобр.) — FF MM (CC BY-SA 3.0), via Wikimedia Commons.