Меноніти з України в Парагваї: історія колоній Чако

Про Парагвай в Україні знають мало, а от слово «меноніти» багатьом у Запоріжжі знайоме: зі старих цегляних будинків колишніх колоній і з пам'ятника менонітам на Верхній Хортиці. А продовження цієї історії відоме мало: нащадки менонітів, які понад століття жили на півдні України, заснували в парагвайському Чако колонії Менно, Фернгайм і Нойланд.

Центр Нойланду навіть називається Ной-Гальбштадт — так само, як село, засноване 1843 року в Молочанській окрузі, центром якої був Гальбштадт, нинішній Молочанськ. Нижче — звідки взялися ці колонії, як вони живуть у 2026 році й що з цього справді корисно знати Вам.

Меноніти в Парагваї: коротка відповідь

Меноніти — протестантська спільнота, що виникла в XVI столітті в Нідерландах і на півночі Німеччини, сповідує ненасильство та хрещення дорослих. Їхні предки через Пруссію потрапили на південь сучасної України, звідти частина виїхала до Канади, а згодом — до Парагваю. Сьогодні в країні, за різними підрахунками, від двох до трьох десятків таких поселень. Найвідоміші лежать у центральному Чако, за 450–470 км на північний захід від Асунсьйона.

Для українського читача тут три ключові факти. Перший: зв'язок з Україною історичний і документований, а не легенда. Другий: сьогоднішні меноніти Парагваю — німецькомовна спільнота з власною мовою плаутдіч, а не «українська громада». Третій: жодних особливих міграційних привілеїв для новоприбулих їхня історія не дає — резиденцію всі отримують на загальних підставах.

Меноніти на Хортиці й Молочній: українська частина історії

На запрошення царського уряду перші родини громади оселилися 1789 року в Хортицькій окрузі, поруч із нинішнім Запоріжжям. 1804 року на річці Молочній постала друга, більша округа з центром у селі Гальбштадт — сьогодні це місто Молочанськ Запорізької області. Переселенцям обіцяли свободу віросповідання, землю й звільнення від військової повинності. Ці умови стали основою їхнього устрою на півтора століття.

Колоністи швидко стали одними з найпродуктивніших господарів імперії: породиста худоба, млини, майстерні, власні школи. Реформатор Молочанської округи Йоганн Корніс (1789–1848) запроваджував чотирипільну сівозміну, добрива й шовківництво, а 1843 року заснував село Ной-Гальбштадт. Перед Першою світовою війною в Російській імперії налічувалося близько 105 тисяч менонітів, і значна частина з них жила саме в українських губерніях.

Чому меноніти почали залишати Україну

Перша хвиля від'їзду почалася після 1874 року, коли на колоністів поширили загальну військову повинність. Тисячі родин виїхали до Канади й США. Друга, драматичніша, прийшла з радянською владою: соціалізація землі, голод 1921–1923 років, колективізація, Голодомор 1932–1933 років і масові репресії. 1925 року в УСРР ще налічувалося 56,8 тисячі менонітів у 173 колоніях, а наприкінці 1930-х колонії як спосіб життя фактично перестали існувати. Саме з цих хвиль і виросли парагвайські колонії.

Колонія Менно: канадський шлях до Чако

Першими прийшли не біженці з СРСР, а нащадки тих, хто виїхав з України ще в 1870-х. Їхні родини десятиліттями жили в канадських провінціях Манітоба й Саскачеван. Коли 1917 року там запровадили обов'язкову світську освіту англійською, найконсервативніші громади вирішили шукати нову батьківщину. Парагвай саме хотів заселити Чако, на який претендувала Болівія.

26 липня 1921 року Конгрес ухвалив Закон № 514, так званий «менонітський закон». Він гарантував свободу віросповідання, власні школи з навчанням німецькою, самоврядування й звільнення від парагвайської військової служби. За даними ABC Color, між груднем 1926 і листопадом 1927 року сімома групами прибули близько 1 745 канадських менонітів. Їхній шлях пролягав річкою до Пуерто-Касадо, далі — вузькоколійкою та возами в глиб Чако.

Перші роки були важкими: посуха, хвороби, відсутність досвіду господарювання в тропіках. Частина родин повернулася до Канади. Проте колонія Менно вистояла й сьогодні є найбільшою менонітською колонією Парагваю — близько 10 тисяч жителів, адміністративний центр у Лома-Платі. Її кооператив Chortitzer відомий у країні молочною маркою Trébol.

Колонія Фернгайм і Філадельфія: втеча з Радянського Союзу

Друга колонія народилася з відчаю. Восени 1929 року тисячі родин, рятуючись від розкуркулення, покинули свої села, з'їхалися до Москви й домагалися дозволу на виїзд. Частину з них прийняла Німеччина, де біженці перебули в таборах, поки для громади шукали землю. Знайшли її в Чако, поруч із колонією Менно: ділянку викупив Mennonite Central Committee — благодійна організація громад Північної Америки.

1 липня 1930 року близько 1 572 переселенців заснували колонію Фернгайм («далекий дім»). 13 травня 1931 року вони створили кооператив Фернгайм — перший кооператив Парагваю. 17 серпня 1931 року в точці, де знайшли питну ґрунтову воду, заклали адміністративний центр Філадельфію. Назва грецькою означає «братня любов».

Історія Фернгайму не лише героїчна. Під час Другої світової війни частина колоністів симпатизувала нацистській Німеччині, що розкололо громаду; згодом найактивніших прихильників виключили. Енциклопедичні джерела згадують цей епізод відкрито, і чесна розповідь про колонії його не оминає.

Сьогодні за статистикою ACOMEPA, об'єднання менонітських колоній Парагваю, у Фернгаймі на 2022 рік жили 4 984 особи. Сама Філадельфія з 1993 року — столиця департаменту Бокерон, а за переписом 2022 року має 20 595 жителів, більшість із яких не меноніти. Початкову школу тут досі називають на честь Йоганна Корніса з Молочної.

Фото: «Mennonite church in Loma Plata 172910» — Cmasi, Wikimedia Commons, CC BY-SA 4.0, змінено (масштабовано, WebP)

Нойланд: колонія біженців з України 1947 року

Найтісніше з Україною пов'язана колонія Нойланд. Її заснували біженці, які під час Другої світової війни втекли з України на захід, а після війни жили в таборах у Німеччині. Їм загрожувала примусова репатріація до СРСР, тому допомогу знову організував Mennonite Central Committee. За даними Mennonite Heritage Archives, 1 лютого 1947 року на борт пароплава Volendam піднялися 2 303 менонітські біженці, що прямували до Парагваю.

Офіційною датою заснування Нойланду вважають саме 1 лютого 1947 року. До 1948-го на 75 тисячах гектарів, викуплених MCC південніше Фернгайму, оселилися близько 2,3 тисячі людей у 27 селах. Кожна родина отримала приблизно 12 гектарів, вдови — по 6. Майже в половині родин не було дорослих чоловіків: батьків і синів забрали депортації та війна.

Центр колонії назвали Ной-Гальбштадт, а назву «Нойланд» («нова земля») колонія отримала 22 січня 1948 року. Перші 25 років минули в бідності: посухи, сарана, неврожаї. Багато хто виїхав до Канади чи Німеччини, і чисельність тимчасово падала нижче тисячі. Лише з 1970-х господарство стабілізувалося. За даними ACOMEPA на 2022 рік, у Нойланді жили 2 347 осіб — майже стільки ж, скільки колись прибуло. Вулиця біля місцевої лікарні «Конкордія» називається Avenida 1° de Febrero — тим самим днем, який Нойланд вважає датою свого заснування.

Фото: «NEULAND - panoramio» — gomezminck, Wikimedia Commons, CC BY-SA 3.0, змінено (масштабовано, WebP)

Того ж 1947 року інша частина біженців заснувала на сході країни, у департаменті Сан-Педро, колонію Волендам — названу на честь пароплава, що привіз їх до Південної Америки.

Плануєте переїзд до Парагваю й хочете розібратися, з чого почати? На безкоштовній першій розмові пояснимо, як проходить оформлення тимчасової резиденції та cédula, а в Парагваї супроводимо Вас на прийомах. Екскурсій до колоній і пошуку житла в Чако ми не організовуємо. Записатися на першу розмову

Мова плаутдіч, школи та віра в колоніях Чако

Повсякденна мова колоній — плаутдіч, нижньонімецький діалект, що сформувався ще в дельті Вісли. Літературна німецька звучить у школі й церкві, іспанська — у спілкуванні з рештою країни. Діти зазвичай ростуть тримовними. У Нойланді, наприклад, приватні школи колонії за постановою Міністерства освіти ведуть навчання в початкових класах приблизно на 80 % німецькою й на 20 % іспанською.

Російську в колоніях пам'ятало переважно покоління першопоселенців; молодшим поколінням вона майже не передавалася. Тож розраховувати на спілкування російською чи українською в Чако не варто. Для щоденного життя там потрібні іспанська або німецька.

Віра лишається стрижнем спільнот: хрещення дорослих, відмова від присяги, наголос на мирності й взаємодопомозі. Водночас колонії Менно, Фернгайм і Нойланд вважаються поміркованими й відкритими до решти суспільства, на відміну від консервативніших поселень вихідців з Мексики чи Канади на сході країни.

Кооперативи Чако: як колонії стали економічною силою

Економіка колоній тримається на кооперативах. Три кооперативи центрального Чако — Фернгайм, Chortitzer (Менно) і Нойланд — мають власні м'ясокомбінати. За словами голови Федерації виробничих кооперативів (Fecoprod) Альфреда Фаста, разом вони дають майже 30 % експорту м'яса Парагваю. Молочні марки Trébol (Chortitzer) і Co-op (Фернгайм) відомі далеко за межами Чако.

Колонії мають і внутрішню автономію: власні школи, лікарні, страхові каси, дорожню службу, навіть неозброєну службу порядку. Фінансується це внесками членів. Землі Нойланду — близько 220 тисяч гектарів — належать самій колонії, а не окремим людям. Кооператив Фернгайм ще 2017 року безпосередньо давав роботу понад 2 500 людям.

Є й тіньова сторона, яку варто знати. Правозахисники критикують стосунки окремих колоній з корінними народами, зокрема з аєорео. Корінні мешканці становлять більшість населення центрального Чако, і між ними та заможнішими колоністами помітний соціальний розрив.

Чи можна жити в менонітських колоніях Парагваю

Коротко: побувати — так, оселитися — складніше, ніж здається. Філадельфія та Лома-Плата є звичайними парагвайськими муніципалітетами, тож закону, який забороняв би там жити, немає. Але колонія — це насамперед об'єднання членів із власною землею, кооперативом і правилами. Вільного ринку оренди майже немає, а вартість життя у Філадельфії вища, ніж у середньому по країні.

Клімат Чако суворий: влітку спека до 45 °C, взимку нічні температури опускаються приблизно до 9 °C, довгі посухи змінюються зливами. Про те, як це відчувається в повсякденні, детальніше в гайді про клімат і погоду в Парагваї. Тому більшість переселенців обирає Асунсьйон, Енкарнасьйон чи Сан-Бернардіно, а до Чако їздить подорожувати. Порівняння регіонів зібрано в огляді де жити в Парагваї.

Подивитися на колонії реально за кілька днів. Від Асунсьйона до Філадельфії веде траса PY09 «Трансчако», повністю заасфальтована з 1989 року. У Філадельфії й Нойланді працюють музеї історії колонізації, неподалік — форт Бокерон, де 29 вересня 1932 року відбулася перша вирішальна битва Чакської війни.

Колонії Чако й резиденція в Парагваї: міфи та факти

Привілеї Закону № 514 стосувалися переселенців, які прибували в межах колонізаційного проєкту 1920-х років. Вони не діють для новоприбулих і не пропонують «менонітського шляху» до резиденції. Звільнення від військової служби в тому законі стосувалося армії Парагваю і не має жодного стосунку до обов'язків громадян України.

Іноземці, зокрема українці, оформлюють проживання за загальним Законом № 6984/2022 «Про міграцію»: спершу тимчасова резиденція на два роки, потім постійна. Як це виглядає крок за кроком, ми розписали в гайді про резиденцію в Парагваї. Членство в кооперативі колонії — окреме питання, яке вирішує сама колонія за власними правилами.

Для тих, кого цікавить саме спільнота земляків, корисніше почати з огляду української громади в Парагваї: там і про історичні слов'янські колонії довкола Енкарнасьйона, і про сучасну діаспору в Асунсьйоні.

Воєнний стан в Україні та переїзд до Парагваю

Ця стаття розповідає про історію, але торкається переїзду, тож одна чітка межа. Вона адресована українцям, які вже легально перебувають за кордоном, родинам, жінкам і тим, хто має законне право на виїзд. В Україні діє воєнний стан, і чоловіки 18–60 років, як правило, не можуть виїжджати за кордон; з серпня 2025 року діє виняток для чоловіків 18–22 років.

Ми не сприяємо незаконному виїзду з України чи ухиленню від мобілізації — без винятків. Історичні привілеї колоністів щодо військової служби описано тут лише як факт парагвайської історії. Свою ситуацію обговорюйте з кваліфікованим юристом.

Часті питання про менонітів з України в Парагваї

Звідки прийшли меноніти до Парагваю?

Більшість менонітів Парагваю — нащадки так званих «російських менонітів», які з кінця XVIII століття жили на півдні нинішньої України, у Хортицькій і Молочанській округах. Колонію Менно заснували їхні нащадки з Канади (1926–1927), Фернгайм — біженці з СРСР (1930), Нойланд і Волендам — біженці, що покинули Україну під час Другої світової війни (1947).

Чи є менонітські колонії Парагваю українською громадою?

Ні. Попри українське коріння, ця громада — німецькомовна спільнота з мовою плаутдіч і власною релігійною культурою. Українською там не говорять, а російську пам'ятало переважно старше покоління першопоселенців. Зв'язок з Україною — це спільна історія й топоніміка, як-от Ной-Гальбштадт, а не готове середовище для переселенців.

Скільки менонітів живе в Парагваї?

Точна цифра залежить від методу підрахунку: одні рахують лише хрещених членів церков, інші — всіх жителів колоній. 2000 року в країні налічували понад 29 тисяч етнічних менонітів, а носіїв плаутдіч Ethnologue 2007 року оцінював приблизно в 40 тисяч. Найбільші колонії — Менно (близько 10 тисяч жителів), Фернгайм (4 984) і Нойланд (2 347) за даними 2022 року.

Чому колонія Нойланд пов'язана саме з Україною?

Її засновники — біженці, які під час Другої світової війни залишили Україну, пережили табори в Німеччині й 1947 року прибули до Парагваю. Центр колонії має назву Ной-Гальбштадт — як село в Молочанській окрузі, центром якої був Гальбштадт, нинішній Молочанськ у Запорізькій області.

Чи дає колонія в Чако право на резиденцію в Парагваї?

Ні. Закон № 514 1921 року стосувався переселенців тієї доби й не відкриває особливого шляху для новоприбулих. Іноземці оформлюють тимчасову, а згодом постійну резиденцію за загальним Законом № 6984/2022 через Національну дирекцію міграції. Членство в колонії — окреме рішення самої колонії.

Як доїхати до колоній Чако з Асунсьйона?

Від Асунсьйона до Філадельфії близько 450–470 км трасою PY09 «Трансчако». Звідти недалеко до Лома-Плати (колонія Менно) і Ной-Гальбштадта (Нойланд). Їхати краще в прохолодніші місяці, з травня по вересень, і з запасом води: влітку спека в Чако сягає 45 °C.

Чи можна іноземцю жити у Філадельфії чи Лома-Платі в Парагваї?

Юридично ці міста — звичайні муніципалітети, тож заборони немає. На практиці житла в оренду мало, вартість життя вища, ніж у середньому по країні, клімат важкий, а громадське життя організоване довкола колонії та кооперативу. Тому більшість переселенців живе в Асунсьйоні чи на півдні країни, а Чако відвідує.

Чим колонії Чако важливі для економіки Парагваю?

Кооперативи Фернгайм, Chortitzer і Нойланд мають власні м'ясокомбінати, що разом дають майже 30 % експорту м'яса країни, а їхні молочні марки Trébol і Co-op відомі далеко за межами Чако. Перший кооператив країни, Фернгайм, заснували ще 1931 року.

Хочете побачити, як Парагвай виглядає сьогодні, а не лише в книгах з історії? Напишіть нам — на безкоштовній першій розмові розповімо, як проходить шлях до тимчасової резиденції та cédula і в чому ми супроводжуємо Вас уже в Парагваї.

Джерела про Парагвай

• ▹ABC Color: Закон № 514 зробив менонітську імміграцію реальністю (27.06.2022).
• ▹ABC Color: колонія Фернгайм святкує 87 років (2017).
• ▹Mennonite Historian (Mennonite Heritage Archives): біженці на пароплаві Volendam, 1947 (червень 2019, PDF).
• ▹Вікіпедія: Меноніти в Україні (за статтею В. Марочка в «Енциклопедії історії України»).
• ▹Wikipedia: Mennonites in Paraguay (англ.).
• ▹Wikipedia: Fernheim Colony — статистика ACOMEPA 2022 (англ.).
• ▹Wikipedia: Neuland Colony — статистика ACOMEPA 2022 (англ.).
• ▹Wikipedia: Kolonie Neuland (нім.).
• ▹Wikipedia: Filadelfia (Paraguay), перепис 2022 (ісп.).
• ▹Wikipedia: Johann Cornies (англ.).
• ▹BACN: Закон № 6984/2022 «Про міграцію» (ісп.).

Застереження: ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною чи міграційною консультацією. Історичні дані наведено за енциклопедичними джерелами й пресою; чисельність колоній з року в рік змінюється. Законодавство України та Парагваю може змінюватися. Питання виїзду з України під час воєнного стану регулюються чинним законодавством України. Перед ухваленням рішень обов'язково проконсультуйтеся з кваліфікованими фахівцями.

Фото: Менонітська церква в колонії Нойланд, Чако — gomezminck (CC BY-SA 3.0); Менонітська церква в Лома-Платі, колонія Менно — Cmasi (CC BY-SA 4.0); Авеніда 1 де Фебреро в Нойланді — gomezminck (CC BY-SA 3.0), via Wikimedia Commons.