Бідність у Парагваї знизилася: цифри INE за 2025 рік

Національний інститут статистики Парагваю (INE) оприлюднив дані про багатовимірну бідність за 2025 рік: показник опустився до 13,5% населення, або близько 830 тисяч осіб. Порівняно з 2024 роком (15,67%) це зниження на 2,17 відсоткового пункта — приблизно 96 700 людей вийшли з цього стану за рік.

Розрахунок ґрунтується на постійному обстеженні домогосподарств (EPHC). На відміну від звичної «бідності за доходами», багатовимірний індекс (IPM) враховує не лише гроші, а й реальний доступ до базових речей.

Що вимірює індекс бідності

IPM оцінює чотири виміри: зайнятість і соціальний захист, житло та комунальні послуги, здоров'я і довкілля, освіта. Людина вважається багатовимірно бідною, якщо одночасно потерпає від кількох таких нестач.

Саме тому картина відрізняється від грошової бідності, яка у 2025 році склала 16% населення (близько 985 тисяч осіб). Показники частково не збігаються: серед багатовимірно бідних лише 45,8% водночас бідні й за доходами, а решта 54,2% мають дохід вище межі, але живуть без нормального доступу до послуг.

Серед найпоширеніших нестач — відсутність пенсійних відрахувань, неналежне вивезення сміття та використання деревного вугілля чи дров для приготування їжі. Це радше портрет інфраструктурних прогалин, ніж голоду.

Місто й село: розрив, який варто бачити

Головна цифра для тих, хто оцінює країну для життя, — не середня, а розрив. У сільській місцевості рівень багатовимірної бідності становить 30,3%, у містах — 6,8%. Різниця більш ніж чотириразова.

За департаментами картина ще виразніша: найвищі показники в Сан-Педро (28,1%), Каасапі (27,1%) та Консепсьйоні (23,9%). Найнижчий — в Асунсьйоні: 1,8%.

Практичний висновок простий і його варто прийняти без прикрас: Парагвай, який бачить переселенець у столиці чи в Енкарнасьйоні, і Парагвай глибинки — це дві дуже різні реальності. Цифра 1,8% для Асунсьйона близька до європейських міст; 30,3% у селі — ні.

Що це означає для українців

Прямого впливу на резиденцію, седулу чи оподаткування ці дані не мають. Але вони корисні для чесного очікування від країни — а це саме те, чого бракує більшості рекламних оглядів.

По-перше, соціальна інфраструктура тут слабша, ніж у ЄС, і покладатися варто на приватні рішення: медичне страхування, приватні школи, власний транспорт. По-друге, низькі місцеві зарплати — зворотний бік дешевого життя; ми розбирали це в матеріалі про роботу й дохід.

По-третє, вибір міста важить більше, ніж здається. Різниця між столицею та глибинкою стосується не лише статистики, а й доріг, лікарень і шкіл поруч із вами — про це йдеться в гайді «Життя в Асунсьйоні».

І окремо: якщо Ви шукаєте не рекламу, а слабкі місця країни, вони зібрані в матеріалі «Недоліки Парагваю». Динаміка позитивна — 96 тисяч людей за рік — але стартова точка залишається невисокою.

Часті питання

Наскільки бідний Парагвай порівняно з Європою?

Пряме порівняння некоректне: методики різні. Орієнтуватися варто на структуру — 13,5% багатовимірної та 16% грошової бідності при різкому розриві між містом і селом. Життя в Асунсьйоні за рівнем послуг ближче до середнього міста регіону, ніж до сільської статистики.

Чи впливає бідність на безпеку?

Опосередковано — так, як і всюди. Але побутова безпека більше залежить від конкретного району й звичок, ніж від загальнонаціонального показника. Детальний розбір — в окремому гайді про безпеку.

Чи означає низька бідність, що зарплати зростають?

Не обов'язково. Індекс IPM вимірює доступ до послуг, а не рівень доходів. Зростання зайнятості й покращення інфраструктури можуть знижувати його навіть тоді, коли зарплати змінюються повільно.

Джерела про Парагвай

• ▹ABC Color — багатовимірна бідність у Парагваї знизилася у 2025 році: що це означає і кого стосується (07.08.2026).
• ▹ABC Color — звіт INE про бідність за 2025 рік: грошова бідність 16% (27.03.2026).
• ▹Última Hora — попри зниження бідності, 146 936 парагвайців живуть менш ніж на ₲13 000 на день.

Застереження: матеріал має інформаційний характер і не є економічною, юридичною чи податковою консультацією. Статистичні показники переглядаються — звіряйте актуальні дані безпосередньо з публікаціями INE. В Україні діє воєнний стан; виїзд чоловіків 18–60 років обмежений законом, і цей текст не закликає його порушувати. Він адресований тим, для кого виїзд законний, а також діаспорі та родинам, що планують легальний переїзд.

Хочете тверезо оцінити, чи підходить Вам ця країна? Домовтеся про безкоштовну розмову — консультант Максим Діхтярук відповість і на незручні питання, не лише на приємні.

Фото: виїзд із міста Сан-Педро-де-Ікуамандію на схід, департамент Сан-Педро — Ulises Icardi (CC BY-SA 4.0), via Wikimedia Commons.