Податкові пільги Парагваю: DNIT хоче переглянути макілу

Податкова дискусія в Парагваї змінила напрямок. 31 серпня 2026 року директор податкової служби DNIT Оскар Оруе заявив, що замість підвищення загальних ставок державі варто переглянути податкові пільги окремих режимів — насамперед макіли та вільних зон. До 3 вересня проти цієї ідеї виступили шість підприємницьких палат, включно з тими, чиї члени працюють саме за цими режимами.

Це вже друга серія тієї самої історії. Тиждень тому сенатор Сільвіо Овелар запропонував підняти ставки, і DNIT публічно відхилила цю ідею. Тепер відомство назвало власну альтернативу — і вона виявилася не менш спірною.

Що саме сказав Оскар Оруе

Формулювання глави DNIT було конкретним: «Макіла дає тобі 1 % свого обороту, не платить ПДВ, не платить податок на прибуток, не платить податок на розподіл дивідендів. Це три податки, яких вони не платять, — сплачують лише єдиний податок 1 % з обороту. Я вважаю, що настав момент переглянути».

Тут потрібне уточнення, якого в більшості повідомлень немає. Формулювання «1 % з обороту» — це скорочення. Стаття 37 закону про режим макіли встановлює єдиний податок 1 % на додану вартість, створену на території країни, або на вартість експортної фактури — залежно від того, яка величина більша. Те саме правило діє для субмакіли.

Сам режим за обсягами своє завдання виконав:

• ▹експорт за режимом макіла за січень–липень 2026 року — 858,7 млн доларів, на 32,1 % більше, ніж за той самий період 2025-го;
• ▹з 2016 по 2024 рік галузь виросла приблизно на 331 %;
• ▹головний покупець — Бразилія, 61,4 % експорту.

Динаміку першого півріччя ми розбирали окремо в матеріалі про експорт макіли. Аргумент Оруе будується саме на цих цифрах: частина стимулів створювалася під конкретні цілі, які можна вважати досягнутими.

Деталь, яка змінює вагу цієї заяви

Режим макіли щойно переписали. Закон № 7547/2025 опубліковано в «Гасета Офісіаль» № 205 8 вересня 2025 року, чинності він набув наступного дня; виконавча влада затвердила до нього регламент декретом № 5714/2026 у квітні 2026-го. Попередній закон — саме той № 1064/1997, який згадують у публікаціях, — новий текст заміщає.

Стаття 42 описує перехід так: програми, схвалені за законом 1064/1997, протягом 12 місяців від набуття чинності зберігають його умови та пільги повністю, після чого автоматично переходять у новий режим без окремого адміністративного акта і без переривання прав. Той самий строк закінчує дію норм старого закону, які суперечать новому. Дванадцять місяців від 9 вересня 2025 року спливають цими днями.

Ще дві норми варто знати. Стаття 13 обмежує пільгу 20 роками з дати схвалення програми, з можливістю продовження. А до складу ради режиму, CNIME, закон прямо включає представника DNIT — поряд із міністерствами промисловості, економіки, праці та Центральним банком. Тобто відомство, яке пропонує перегляд, уже сидить у тому органі, що ухвалює рішення про програми.

Різниця, на якій наполягає DNIT

Оруе розводить два поняття, і для читача це ключове місце. Підвищення податку зачіпає всіх платників. Перегляд звільнення концентрує вплив на секторі, який цим звільненням користується. Перше він відкидає, друге вважає предметом для обговорення.

Окремо він висловився проти підвищення ПДВ: «Там ти отримаєш інфляційний ефект, це вдарить по малих і середніх підприємствах». Загальний висновок сформульовано так: «Нам потрібно збирати більше — подивімося на звільнення».

Важлива обмовка: Оруе подав це як технічну думку, а не як офіційну урядову пропозицію, і говорив про перегляд, а не про скасування пільг. Законопроєкту станом на 4 вересня немає.

Проти виступили і ті, хто пільг не має

Реакція бізнесу була швидкою і, що показово, спільною — заперечували не лише бенефіціари режимів.

30–31 серпня Спілка промисловців Парагваю UIP (президент Енріке Дуарте) оприлюднила комюніке: «Проблема — це витрати, а не інвестиції. І поки сектор публічних витрат не продемонструє раціоналізації, до якої зобов'язувалися всі уряди поспіль, немає ані моральних, ані фіскальних підстав вимагати більшої жертви від приватного сектору». Там же — «неприйнятно, щоб вартість державної неефективності вкотре перекладали на тих, хто працює і виробляє».

2–3 вересня приєдналася Національна палата торгівлі та послуг CNCSP (президент Рікардо дос Сантос). Її теза: збалансувати рахунки потрібно, але не «звертаючись укотре до зусиль тих, хто працює, виробляє, інвестує, створює робочі місця». І окремо про довіру: «Суспільна довіра не встановлюється законом і не будується лише через нові податкові обов'язки».

Того ж дня висловилися ще три об'єднання:

• ▹Cemap (палата підприємств-макіладорів, президент Хорхе Бунчікофф) — проти будь-якого заходу, що підвищує податкове навантаження режиму макіли;
• ▹CIP (Центр імпортерів, президент Іван Дюмо) — «перегляд витрат є пріоритетом, і ми не можемо починати говорити про нові податки»;
• ▹Fedemipymes (федерація мікро-, малого й середнього бізнесу, президент Луїс Тавелья) — «увесь підприємницький клас проти підвищення податків».

Заяву зробила також Палата рекламодавців CAP. Спільний знаменник усіх шести: спершу якість державних витрат, потім розмова про доходи.

Звідки взявся цей тиск

Причина не в податковій політиці як такій. У серпні країною пройшов страйк лікарів, і питання зарплат у державній медицині залишилося без джерела фінансування. Паралельно уряд подав до Конгресу бюджет на 2027 рік із дефіцитом 3,9 % ВВП при законній стелі 1,5 % — тобто з проханням призупинити дію закону про фіскальну відповідальність.

Політична рамка при цьому не змінилася. Президент Сантьяго Пенья і голова Палати депутатів Рауль Латорре підвищення податків відкидають, віддаючи перевагу скороченню витрат. Сам Овелар 31 серпня визнав, що його ініціативу президент не підтримає.

Для масштабу: податкове навантаження Парагваю становить 11,2 % ВВП — один із найнижчих показників регіону. Фіскальна вартість звільнень, за даними CEPAL за 2023 фінансовий рік, — близько 0,72 % ВВП, теж у нижній частині регіонального діапазону. Тобто резерв, про який говорить Оруе, реальний, але не величезний.

Що це означає для українців, які планують переїзд

Ставки не змінилися і не є предметом обговорення. IRE 10 %, IRP до 10 %, ПДВ 10 % чинні в тому вигляді, як були. Логіку системи описано в гайді про податки в Парагваї.

Територіального принципу дискусія не стосується взагалі. Мова про звільнення для експортних виробничих режимів усередині країни, а не про правило джерела доходу. Закордонний дохід за коректної структури й за фактичного проживання в країні залишається поза межами парагвайського податку на дохід незалежно від того, чим завершиться суперечка навколо макіли.

На резиденцію це не впливає. Міграційні вимоги живуть за окремим законодавством і з податковими режимами не пов'язані.

Кого це справді стосується. Тих, хто планує виробництво на експорт за режимом макіли або розміщення у вільній зоні. Якщо Ваша модель бізнесу в Парагваї будується саме на цьому 1 %, тему варто тримати в полі зору — не через ризик завтрашніх змін, а тому що горизонт планування у виробництва довший за політичний цикл.

І корисніше спостереження, ніж сама новина. За останній тиждень позиція влади була послідовною в одному: ставки не чіпають. Обидві альтернативи, які обговорюють, — подорожчання розстрочки і перегляд пільг — рухаються повз ставки. Хто обирає Парагвай через прості 10 %, дивитися має саме на цю межу, а не на заголовки про «підвищення податків».

Часті питання

Чи скасують режим макіли?

Про скасування ніхто не говорив. Директор DNIT запропонував перегляд умов і назвав це технічною думкою; законопроєкту на дату публікації немає, а президент і голова Палати депутатів проти підвищення податкового навантаження. Навпаки, чинний закон 7547/2025 режим розширив — уперше до нього включили макілу послуг.

Чи стосується це компаній із закордонними клієнтами?

Ні, якщо йдеться про звичайну парагвайську компанію без спеціального режиму. Макіла й вільні зони — це окремі статуси з окремими умовами, які треба отримувати; за замовчуванням компанія їх не має.

Що вважати сигналом, що ситуація змінилася?

Внесений до Конгресу законопроєкт про зміну закону 7547/2025 або публікацію відповідної норми в Gaceta Oficial. До цього моменту йдеться про дискусію, а не про право.

Джерела про Парагвай

• ▹BACN — повний текст закону № 7547/2025 «Про режим макіли» (статті 13, 37 і 42).
• ▹Infobae / EFE — глава податкового відомства закликає «переглянути» схему низьких податків для макіли в Парагваї (31.08.2026).
• ▹Revista PLUS — DNIT пропонує переглянути податковий режим макіли (01.09.2026).
• ▹Última Hora — DNIT пропонує чіпати макілу і вільні зони замість ПДВ.
• ▹Última Hora — UIP: без раціоналізації немає підстав для нових податків (31.08.2026).
• ▹ABC Color — Палата торгівлі відкидає підвищення податків і вимагає «жертв» від держави (02.09.2026).
• ▹Última Hora — відкидають підвищення податків і вимагають austeridad держави (03.09.2026).
• ▹Última Hora — до опору проти зростання податкового навантаження долучаються нові палати.
• ▹DNIT — офіційний портал, резолюції та новини відомства.

Застереження: матеріал має інформаційний характер і не є юридичною, податковою чи інвестиційною консультацією. Податкові режими, ставки та законопроєкти змінюються; звіряйте їх з офіційними публікаціями DNIT і текстами законів у Gaceta Oficial, а власну ситуацію узгоджуйте з кваліфікованим фахівцем у Парагваї. В Україні діє воєнний стан, і чоловіки 18–60 років, як правило, не можуть виїжджати за кордон; з серпня 2025 року діє виняток для чоловіків 18–22 років. Цей текст не є закликом обходити ці обмеження й адресований тим, для кого виїзд законний, а також діаспорі та компаніям, що релокуються легально.

Розглядаєте виробництво чи експорт із Парагваю? Напишіть нам — на безкоштовній першій розмові консультант Максим Діхтярук пояснить, як отримати резиденцію та cédula, і допоможе з документами та записом на прийоми. Вибір між звичайною компанією і режимом макіли — питання для юриста й податкового консультанта, з якими ми можемо Вас звести.

Фото: Експортна фабрика в Парагваї — Va de Carro (CC BY 3.0), via Wikimedia Commons.