Українці в Німеччині: переїзд до Парагваю назавжди

Ви вже зробили найважче — вирішили виїхати й влаштувалися в Німеччині. Знайшли житло, оформили §24, віддали дітей до школи, можливо, навіть почали працювати. Та чим довше триває ця глава життя, тим частіше всередині визріває одне й те саме питання: а що далі? Тимчасовий захист рятує сьогодні, але він не створений бути домом назавжди.

Саме тому все більше українців у Німеччині починають дивитися на світ ширше — і серед спокійних, легальних варіантів постійного дому несподівано серйозно звучить Парагвай. Ця стаття — не про порівняння цифр у таблиці, а про дорогу від тимчасового статусу в Німеччині до постійного дому за океаном.

Одразу зробимо важливе застереження. Цей матеріал адресований тим, хто вже легально перебуває за кордоном — у Німеччині за §24, а також жінкам, родинам та особам із законним правом на виїзд. Ми не сприяємо незаконному виїзду з України чи ухиленню від мобілізації — це чітка межа, і вона тут непорушна.

Чому Німеччина стала тимчасовим домом для українців на шляху до Парагваю

Після 2022 року Німеччина прийняла понад мільйон українців і дала те, що було найпотрібніше в гострий момент: безпеку, дах над головою, доступ до медицини й освіти. Правовою основою став §24 AufenthG — спеціальний дозвіл на проживання за тимчасовим захистом, який ЄС активував для українців. Це врятувало незліченну кількість родин, і применшувати його значення було б несправедливо.

Та сама назва механізму — тимчасовий захист — окреслює і його межу. §24 давав легальний статус швидко, без складних процедур притулку, але він ніколи не задумувався як шлях до постійного проживання чи громадянства Німеччини. Це надійний прихисток на час бурі, а не фундамент власного дому. І чим довше люди живуть на цьому статусі, тим виразніше відчувають його тимчасову природу.

Для багатьох додається ще один фактор — сама Німеччина. Висока вартість життя, відчутна бюрократія, мовний бар'єр, довгі черги на прийоми у відомствах. Усе це не робить країну поганою — Німеччина залишається впорядкованою й безпечною, — але для частини родин стає сильним приводом замислитися, чи це справді те місце, де вони хочуть пустити коріння назавжди. Так народжується пошук альтернатив.

Що буде зі статусом §24 після березня 2028 року

Тут варто бути чесними й тверезими. Спершу, у червні 2025 року, Рада ЄС продовжила тимчасовий захист до 4 березня 2027 року, а влітку 2026-го — ще на рік, до 4 березня 2028 року (імплементаційне рішення (ЄС) 2026/1912 від 30 липня 2026 року). Тобто правова основа для перебування в Німеччині за §24 є ще щонайменше півтора року, і панікувати немає причин; як саме продовжуватимуть уже видані дозволи, стежте за повідомленнями свого відомства у справах іноземців (Ausländerbehörde). Одна нова умова стосується лише тих, хто звертається по захист уперше: з 31 липня 2026 року такі заявники мають довести, що виконали свої військові обов'язки згідно з українським законодавством.

Проте вже у вересні 2025 року Рада ЄС ухвалила рекомендацію про так званий перехід — transition — із режиму тимчасового захисту. Ідеться про поступове спрямування людей або до національних посвідок на проживання окремих країн, або до добровільного повернення. Простими словами: ЄС готує ґрунт до того, що тимчасовий захист колись завершиться, а далі статус доведеться змінювати на якийсь інший — і не факт, що цей перехід буде для всіх простим і гарантованим.

Що це означає на практиці для української родини в Німеччині? Що горизонт планування короткий. Складно ухвалювати великі рішення — купувати житло, починати бізнес, обирати дитині школу на багато років уперед, — коли основа під ногами переглядається спільними рішеннями Брюсселя. Багато хто описує це як життя «на валізах», навіть коли валізи давно розпаковані. І саме це відчуття невизначеності виштовхує людей шукати статус, який належатиме особисто їм, а не залежатиме від чергового голосування.

Паралельно можуть змінитися й умови допомоги: для тих, хто в'їхав після 1 квітня 2025 року, уряд готує перехід на нижчі ставки за AsylbLG. Запланований старт 1 липня 2026 року минув, а закон станом на вересень 2026-го так і не ухвалено, тож поки діють попередні правила — деталі розібрано в матеріалі про соціальні виплати українцям у ЄС.

Чому українська діаспора дивиться на Парагвай

Парагвай рідко спадає на думку першим — це маленька країна в серці Південної Америки, далека й малознайома. Та коли українська діаспора в Німеччині починає шукати постійний дім, ця країна вигулькує знову й знову з кількох цілком прагматичних причин.

По-перше, Парагвай дає те, чого принципово не дає §24, — постійність. Тут реальний шлях до постійної резиденції, яка не потребує щорічних продовжень і належить вам незалежно від політики будь-якої країни. По-друге, це територіальна податкова система: дохід, отриманий за межами Парагваю, як правило, не оподатковується всередині країни — за умови, що ви там справді живете, а не лише зареєстровані. По-третє, низька вартість життя — після німецьких цін це відчутний контраст. І нарешті, це спокійна, безпечна країна з теплим кліматом, яка добре підходить родинам із дітьми.

Принципова відмінність — у логіці статусу. §24 — це рішення ЄС щодо вас. Парагвайська резиденція — це ваш власний актив, який ніхто не може «не продовжити» одним голосуванням. Для родини, втомленої від невизначеності, ця зміна — від «нам дозволили» до «ми маємо» — часто важить навіть більше за конкретні суми. Докладніше про настрої діаспори ми писали в матеріалі «Тимчасовий захист чи резиденція в Парагваї».

Важливо одразу зняти хибне враження: йдеться не про відмову від Європи й не про втечу. Проте й «оформив і забув» тут не працює. Перші два роки резиденція тимчасова: у цей час не можна бути за межами Парагваю понад 12 місяців без перерви — відлік іде від останнього виїзду, і за перевищення можуть скасувати саму тимчасову резиденцію; подання на постійну — на 21–24-му місяці, з підтвердженням платоспроможності. Лише коли постійну резиденцію вже видано, допустима відсутність зростає до трьох років поспіль — і це теж обов'язкова межа, яку з 2026 року перевіряють за Resolución DNM 376/2026. За цих умов такий «запасний дім» для багатьох знімає значну частину тривоги, навіть якщо переїзд станеться нескоро або лише частково.

Що дає Парагвай українській родині: резиденція, громадянство, податки

Розгляньмо предметно, що саме отримує родина, яка обирає Парагвай як постійний напрямок.

Постійна резиденція та шлях до громадянства

Резиденцію в Парагваї оформлюють з отриманням cédula — місцевого ID-документа. Тимчасову резиденцію орієнтовно через два роки перетворюють на постійну, яка вже не потребує щорічних продовжень. А ще за кілька років постійного статусу відкривається шлях до громадянства Парагваю. Тобто це не глухий кут, як тимчасовий захист, а послідовна сходинка: тимчасова резиденція → постійна резиденція → перспектива громадянства. Детальніше про сам процес — у гайді «Резиденція в Парагваї», а про натуралізацію — у матеріалі «Громадянство Парагваю».

Існує й окремий, швидший маршрут — Investor Pass. Це шлях до прямої постійної резиденції через інвестицію, і поріг входу становить 70 000 USD на виробничому напрямі за умови бізнес-плану й пʼяти офіційних робочих місць; туристичний напрям починається від 150 000, біржа та нерухомість — від 200 000. Правова база інструменту вже унормована: суми й модальності — Resolución MIC № 283/2026, постійна резиденція категорії INVERSIONISTA — Ley N° 6984/2022. Для більшості родин класичний маршрут через резиденцію залишається основним і найбільш передбачуваним; порівняння — у гайді «Investor Pass Парагваю».

Територіальні податки та вартість життя

Парагвай застосовує територіальну систему оподаткування. Це означає, що дохід, зароблений за межами країни, — дивіденди, відсотки, оренда за кордоном, іноземна пенсія чи робота, виконана поза Парагваєм, — у Парагваї не оподатковується, але лише після справжнього переїзду: доки ви живете в Німеччині, ваш світовий дохід, як правило, оподатковує саме вона. Для віддаленої роботи межа проходить по місцю, де ви працюєте: якщо ви живете в Парагваї й працюєте звідти на німецького роботодавця чи інших іноземних клієнтів, це парагвайський дохід з IRP 8–10 % (або IRE 10 %, якщо через компанію). Податкові питання свого випадку обговоріть із кваліфікованим консультантом. Загальний огляд — у матеріалі «Податки в Парагваї».

Вартість життя після Німеччини — окрема велика тема. Оренда, продукти, послуги, побут — усе це в Парагваї відчутно дешевше, ніж у німецьких містах. Ми не вигадуватимемо точних сум, бо вони залежать від міста й способу життя, але якісно різниця для українських родин помітна. Докладніше — у матеріалі «Вартість життя в Парагваї».

Безпека та середовище для родини

Парагвай — спокійна країна з розміреним темпом життя й теплим, доброзичливим ставленням до приїжджих. Для родин, які кілька років жили в режимі тривоги й невизначеності, саме відчуття спокою часто важить найбільше. Діти оформлюють резиденцію разом із батьками, але на кожну дитину подається окрема заява з власними документами; з 14 років потрібні й власні довідки про несудимість, а до 18 років заяву підписують обоє батьків. Далі діти ходять до приватних чи міжнародних шкіл, опановують іспанську й англійську в природному середовищі. Більше про повсякденну безпеку — у матеріалі «Безпека в Парагваї», а про логіку переїзду всією родиною — у гайді «Сім'я: переїзд до Парагваю».

Втомилися від щорічної невизначеності зі статусом? На безкоштовній консультації ми чесно пояснимо, як перейти від §24 у Німеччині до постійного статусу в Парагваї — без тиску й без обіцянок «обійти закон». Запишіться на безкоштовну консультацію

Як переїхати з Німеччини: процес і документи

Хороша новина для діаспори: щоб оформити резиденцію Парагваю, повертатися в Україну не потрібно. Більшу частину підготовчої роботи можна вести там, де ви зараз живете, — у Німеччині.

Процес, якщо описати його в загальних рисах, виглядає так. Спочатку — збір і легалізація документів. Це довідки про несудимість, свідоцтва про народження й шлюб, інші документи залежно від вашої ситуації. Апостиль ставлять на оригінали в країні, що їх видала: на українські — в Україні, на німецькі — в Німеччині. Якщо за останні три роки ви прожили в Німеччині понад рік, німецька довідка про несудимість (Führungszeugnis) з апостилем обов'язкова, як і підтвердження проживання — наприклад, довідка про реєстрацію (Meldebescheinigung) чи дозвіл за §24. А от офіційний переклад іспанською заздалегідь замовляти не потрібно: його робить присяжний перекладач уже в Парагваї. Саме етап документів — найкопіткіший, але його повністю можна проходити, не кидаючи звичного життя: ви далі працюєте, водите дітей до школи, а підготовка йде фоновим режимом.

Коли пакет документів готовий, настає черга Парагваю. Подання робиться особисто, і без прискорення зазвичай потрібні дві поїздки: перша — на подання, друга — для оформлення cédula, коли готова посвідка резидента (орієнтовно через 3–4 місяці); загалом виходить 5–7 місяців. Одна поїздка й 3–4 місяці можливі лише з прискореним оформленням cédula в пакеті Premium. Тож звичний ритм життя в Німеччині змінюється не надто сильно, а перехід не вимагає «спалювати мости» в Європі завчасно: ви будуєте постійний статус спокійно, з позиції стабільності, а не поспіху.

Окремо варто згадати практичні дрібниці, які насправді не дрібниці: переклади мають бути коректними, апостилі — на правильних документах, строки дії довідок — актуальними на момент подання. Помилка на цьому етапі коштує часу й нервів, тому розумно спершу скласти чіткий чек-лист під вашу конкретну родину. Загальний огляд документів — у матеріалі «Документи для переїзду до Парагваю».

Чесно про складнощі переїзду

Було б нечесно малювати лише райдужну картину. Парагвай — це інший континент, інша мова й інший спосіб життя, і це треба усвідомлювати тверезо.

Найперше — мова. Державними є іспанська та гуарані; англійська поширена обмежено. Без базової іспанської повсякденне життя складніше, тож її варто починати вчити заздалегідь. По-друге — відстань. Парагвай далеко і від України, і від Німеччини; перельоти довгі й недешеві, і близькість до рідних, яку дає Європа, тут втрачається. Для багатьох це найважчий емоційний фактор.

По-третє — клімат і темп. Парагвайська спека влітку для українця незвична, а місцева неквапливість у справах може дратувати тих, хто звик до німецької пунктуальності. По-четверте — бюрократія на місці теж існує, хоч і в іншому вигляді, ніж німецька. І нарешті — це рішення не варто ухвалювати імпульсивно: розумний підхід поетапний, коли постійний статус готується спокійно, поки §24 у Німеччині ще діє й тиску немає.

Ми навмисне не применшуємо ці складнощі. Чесна оцінка «за» і «проти» — частина відповідальної позиції, і саме тому перший крок завжди один: спокійна розмова й реалістичний план, а не квитки. Хтось після такої розмови вирішує почати готувати документи, а хтось — спокійно лишитися в Німеччині. Обидва результати нормальні; головне, щоб рішення було свідомим. Якщо хочете спершу зрозуміти країну загалом, почніть з огляду «Чому Парагвай», а пряме зіставлення двох напрямків ми розбирали в матеріалі «Парагвай чи Німеччина».

Українці в сусідніх країнах. Схожі виклики й рішення щодо переїзду обмірковують українці у Польщі та у Чехії.

Часті питання про переїзд

Чи треба повертатися в Україну, щоб оформити резиденцію Парагваю?

Ні. Перебуваючи легально в Німеччині за §24, ви можете розпочати процес резиденції в Парагваї, не повертаючись в Україну. Більшість підготовчої роботи — збір і легалізація документів — робиться там, де ви живете, а особисто в Парагваї потрібно бути на поданні й при оформленні cédula — зазвичай це дві поїздки. Це дозволяє будувати постійний статус спокійно, не порушуючи звичного життя.

Чи можна оформити резиденцію, маючи §24 у Німеччині?

Так. Наявність тимчасового захисту в Німеччині не заважає почати процес резиденції в Парагваї — це різні правові системи. Але парагвайський статус потребує уваги: у перші два роки, поки резиденція тимчасова, жодна поїздка за межі Парагваю не може тривати понад 12 місяців поспіль, а постійну видають лише за заявою на 21–24-му місяці з підтвердженням платоспроможності. Конкретні наслідки для вашого німецького статусу варто уточнити окремо, бо правила можуть змінюватися.

Що буде зі статусом §24 після 4 березня 2028 року?

Точно цього не знає ніхто. Імплементаційним рішенням від 30 липня 2026 року ЄС продовжив тимчасовий захист до 4 березня 2028 року, а ще у вересні 2025-го ухвалив рекомендацію про поступовий перехід — до національних посвідок або добровільного повернення. Отже, до 2028 року основа є, а що буде після, залежить від нових рішень, — і саме ця невизначеність спонукає багатьох шукати постійний варіант наперед.

Чи справді в Парагваї не оподатковують закордонний дохід?

Не оподатковують лише той дохід, що справді виникає за кордоном: дивіденди, відсотки, оренду житла в Німеччині чи Україні, іноземну пенсію, роботу, виконану поза Парагваєм. Умова — ви стали там реальним резидентом, а не лише власником картки. Робота, яку ви фізично виконуєте в Парагваї, навіть для німецьких клієнтів, до цієї категорії не належить: з неї сплачують IRP 8–10 % або IRE 10 %. Зобов'язання в Німеччині та інших країнах, з якими ви пов'язані, розберіть із податковим консультантом.

Скільки часу займе перехід до постійного статусу в Парагваї?

Тимчасову резиденцію з cédula без прискорення оформлюють орієнтовно за 5–7 місяців і дві поїздки (з пакетом Premium — за 3–4 місяці й одну). Заяву на постійну резиденцію подають на 21–24-му місяці тимчасової, з підтвердженням платоспроможності. Тобто почати можна спокійно вже зараз, поки §24 у Німеччині діє, і поетапно дійти до постійного статусу без поспіху. Точні строки залежать від повноти документів і вашої ситуації.

Що таке Investor Pass і чи це швидший шлях до резиденції?

Investor Pass — це маршрут до прямої постійної резиденції через інвестицію, з чотирма напрямами: виробничий від 70 000 USD, туристичний від 150 000, фінансові інструменти й нерухомість від 200 000. Він швидший за класичний шлях, а його порядок закріплено в Resolución MIC № 283/2026. Для більшості родин звичайна резиденція залишається основним і найпередбачуванішим варіантом.

Чи підходить Парагвай для переїзду з дітьми?

Так, це одна з причин, чому діаспора розглядає Парагвай. Резиденцію діти отримують разом із батьками — окремою заявою на кожну дитину, з її власними документами. Далі вони ходять до приватних чи міжнародних шкіл, опановують іспанську й англійську. Спокійне, безпечне середовище й теплий клімат добре підходять родинам. Головну цінність багато батьків бачать у самій стабільності статусу, який не треба щороку продовжувати.

Чи означає переїзд до Парагваю відмову від життя в Німеччині?

Ні. Постійний статус у Парагваї не скасовує автоматично ваш статус у Німеччині — це різні системи. Багато хто готує парагвайську резиденцію саме як «план Б», але стати «планом А» він зможе лише тоді, коли в тимчасовій фазі дотримано правил: жодної відсутності понад 12 місяців без перерви й вчасна заява на постійну з підтвердженням платоспроможності. Це логіка диверсифікації, а не втечі: друга опора робить родину стійкішою до будь-яких поворотів.

Підсумок чесний: §24 у Німеччині зробив свою важливу справу, давши прихисток у найважчий момент, але він не створений бути домом назавжди. Для української діаспори, яка хоче стабільності й статусу, що належить саме їй, постійна резиденція в Парагваї — реальний, легальний шлях перейти від «тимчасово в безпеці» до «вдома назавжди».

Хочете перейти від тимчасового статусу в Німеччині до постійного дому в Парагваї? Запишіться на безкоштовну консультацію — на першій розмові пояснимо шлях до резиденції, потрібні документи й реалістичні строки, а далі за бажанням супроводимо вас в оформленні резиденції та cédula без поспіху й без тиску.

Як українська діаспора влаштувалася в інших країнах — дивіться в огляді переїзду до Парагваю по країнах, зокрема в Італії з однією з найстаріших громад.

Джерела про Парагвай

• ▹Національна дирекція міграції Парагваю (DNM) — офіційний портал.
• ▹Європейська комісія: тимчасовий захист для українців (діє до березня 2028).
• ▹EUR-Lex: Імплементаційне рішення Ради (ЄС) 2026/1912 про продовження тимчасового захисту до 4 березня 2028 року (30.07.2026).
• ▹Deutscher Bundestag (hib): відповідь уряду щодо законопроєкту про перехід українців на AsylbLG (27.03.2026).

Застереження: ця стаття має інформаційний характер і не є юридичною чи податковою консультацією; звіряйте з офіційними джерелами та індивідуальною консультацією. В Україні діє воєнний стан, виїзд чоловіків 18–60 років обмежений законом (з серпня 2025 року діє виняток для чоловіків 18–22 років) — матеріал стосується лише тих, для кого виїзд законний.

Фото: Берлін — Arild Vågen (CC BY-SA 3.0), via Wikimedia Commons.